11.10.13 “Золотий лев”: проникливо і зі смаком

11.10.13
BY: ЯРИНА КОВАЛЬ “ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА”

Людські долі, що їх покалічив молох вій­ни, лягли в основу універсальної метафори, яка пронизала вуличну виставу Carmen Funebre театру з Польщі Biuro Podróy. Саме цією виставою, яку створив режисер Павло Шкотак іще в 90-х роках ХХ століття, завершився минулої неділі на площі перед Оперним театром Міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев на вулиці — 2013»

«Я дуже радий, що саме цей театр і саме ця вистава, на яку ми справді довго чекали, є завершальним акордом нашого фестивалю, — сказав, представляючи гостей, незмінний організатор і директор «Золотого Лева» Ярослав Федоришин. — Вистава, яку створили під впливом подій у колишній Югославії та з великим успіхом показали у 80 країнах, актуальна й тепер». Адже люди й далі воюють — образно та реально…

А загалом у фестивалі, який тривав у Львові від 3 до 6 жовтня, взяло участь близько десяти теат­ральних колективів не тільки з України, а й Польщі, Чехії, Білорусі та Португалії. Зокрема, наш рідний Львівський академічний театр «Воскресіння» представив постановку «Бал генія», присвячену Пінзелю. Краківський театр «Вагабунда», традиційно, — ігрові атракціони для батьків і дітей, Мінський театр InZhest — виставу «Останнє плаття короля», у якій львів’яни відчитали пряму аналогію з «бацькою» Лукашенком, тощо. Інакше кажучи, мовою музики, жесту, акторської вправності та всіляких ефектів — вогняних, димових та інших — актори говорили з львів’янами не лише про тимчасове, а й про вічне. Говорили щиро і проникливо, як спроможний тільки вуличний театр з його величезною чуттєвою енергетикою, даючи широке поле для інтерпретацій. 

 А інтерпретувати було що. І думати над чим також. І не тому, що цьогоріч святкова карнавальна хода була скромнішою, ніж зазвичай. І аж ніяк не через те, що «Золотий Лев» — насправді єдиний театральний фестиваль в Україні, що концентрує тенденції сучасного театру. А тому, що тема міжлюдських стосунків, присутня в усіх без винятку виставах, — така, яка інтригуватиме завжди, без огляду на мову, колір шкіри й державні кордони…